Великий отвір горільної камери і установка вогнища в місці, де недостатній або обмежений приплив повітря, можуть стати причиною для зниження тяги у каміні і зниження інтенсивності горіння. Це може бути наслідком потрапляння диму в кімнату. У такому випадку підведення додаткового повітря до каміна стає актуальним.

Конструкції камінів бувають двох типів: відкриті каміни (відкрита камера горіння) і закриті каміни (закрита камера горіння).

Відкриті каміни, є віянням минулого, їх використовували з давніх часів. Встановлюють каміни відкритого типу в багатих інтер’єрах, в якості декору. Все рідше і рідше їх застосовують в сучасних інтер’єрах, тому що вони мають більше недоліків, ніж переваг.

Основні матеріали, які найкраще підходять для облицювання камінів:

• Облицювання мармуром;
• Облицювання плиткою;
• Використання каменю;
• Комбіновані варіанти

Головним компонентом є глина. 

Оптимальне співвідношення глини до піску – 1:1, але точні пропорції визначаються жирністю глини і можуть досягати навіть 1:6.

Попередньо глина замочується у воді на 2-3 дня, добре розминається, щоб в ній не залишилося грудок і проходила через дрібне сито 3х3 мм. У підготовлену ємність засипається спочатку шар піску, потім кладеться глина і знову пісок. Все добре перемішується. Якщо на поверхні глини виступає вода, необхідно додати ще піску. Розчин знову  перемішується і знову пропускається через сито 3х3 мм.

Для підвищення якості розчину в нього добавляють присадки: 100 г харчової солі на 10-12 л розчину або 1 л портландцементу. Сіль або цемент попередньо розводять водою. Додавати їх одночасно неприпустимо.

Практично будь-яка кімната будинку, при правильному виборі виду і моделі каміна, може перетвориться у камінний зал. Пропонуємо по черзі відвідати всі можливі приміщення житла, і розглянути кожне з них окремо на предмет встановлення каміна. 

Почнемо з вітальні, як з найбільш звичного місця для установки каміна. У кожній родині ця кімната вважається серцем будинку. У ній влаштовують гучні вечірки, звані вечері і посиденьки з друзями та домочадцями. Уявіть собі картину, як затишно зимовим вечором буде сидіти в кріслі біля вогню і дивитися у вікно, за яким поволі йде сніг. А ще зал, це найбільше за площею приміщення в будинку, і він здатний фізично вмістити в себе об’ємний дров’яний камін. Залежно від того, яка функція буде покладена на вогнище, і буде залежати його місце розташування в кімнаті. Якщо з його допомогою необхідно опалювати весь будинок, то місце каміна в центрі будівлі.

Фундамент під камін повинен бути продуманий на етапі проектування будинку. Дві конструкції – для стін будинку і для каміна не повинні бути пов’язані воєдино: вони виконують різні функції і навантаження на них буде різним.

Важливо! Між фундаментами стіни і каміна має бути відстань не менше 5 см. Ця відстань називають демпферним швом, і потрібно воно для того, щоб просідання обох споруд (будинку і каміна) проходила незалежно один від одного.

Поява диму від робочого каміна – досить поширене явище, тому що процес горіння дров’яного палива супроводжується появою димових газів. Питань багато: “Чому димить камін?”, “Чому дим від каміна йде в будинок, а не виходить  в димохід?”, “Чому з’являється зворотна тяга в каміні?”, “Чому тяга є, а камін димить?”, а ось однозначних відповідей мало – відповіді на ці питання, що стосуються каміна індивідуальні!

Задимлення  – це перша причина не правильного функціювання камінної топки чи пічки, що може призвести до фатальних наслідків!

Існують певні вимоги щодо димового каналу для твердопаливного каміна чи котла, яких потрібно дотримуватися:

• Загальна висота димового каналу, починаючи від колосникової решітки до найвищої точки, має бути не менша 5 метрів.

• Якщо дах плоский, то димохід має бути вищим на 0,5м.

• При похилому даху димохідний канал має бути вищим від конька даху на 0,5 метра, якщо відстань по горизонталі не більша 1,5м.

• Якщо по горизонталі відстань від найвищої точки даху до димоходу в межах 1,5-3м, то висота димоходу має бути на тому ж рівні, що і коньок
• Верхня точка димоходу повинна бути не нижче лінії, відкладеної від конька під кутом 10º відносно горизонту.

Найбільш звичними залишаються димоходи прямокутні або квадратні, хоча фахівці все частіше говорять про складнощі, що виникають в процесі експлуатації таких конструкцій. Така форма властива популярним цегляним трубам, які використовуються не тільки в опалювальних системах, але і для печей – барбекю і мангала. Якщо ви віддали перевагу саме такому димовідводу, вважається, що в залежності від потужності опалювального обладнання, слід підібрати трубу  по наступним габаритам:

До 3,5 кВт – 14х14 см;

до 5,2 кВт – 14х20 см;

до 7,2 кВт – 14х2 7см.

Якщо ваш димар буде мати  круглий переріз, то для пристрою потужністю

 3,5-4 кВт підійде діаметр 150 мм, 

 4-5 кВт – 15-170 мм, 

 більш 5 кВт – 170-200 мм.

Фахівці радять для розрахунку діаметра для циліндричного димоходу біля каміна з відкритою топкою скористатися співвідношенням 1:10, тобто діаметр повинен в 10 разів бути меншою за розмір топки.

Насправді, якщо глянути в історію, то побачимо, що окремі місця для вогню люди будували ще з доісторичних часів. Докази таких доісторичних камінів вчені находять по усіх п’яти населених континентах нашої планети.